Твердження, що Гай Юлій Цезар — найвидатніший полководець античності, навряд чи в когось викликає сумніви. А ось те, що досвід цього давньоримського імператора можна інтегрувати не тільки у військову справу чи політику, а й у сучасний маркетинг, — факт уже менш очевидний. Євген Миронюк, керуючий партнер зі стратегії креативного агентства Brain Tank, розповів, як у своїй професійній діяльності можна застосувати мудрість історичного діяча.

Важлива не тільки мета, а й спосіб її досягнення

Чого маркетологи можуть навчитися у Цезаря? Передусім стратегічного мислення. Яскравим прикладом цього є вчинок, який щонайкраще характеризує його як особистість і дає уявлення про склад розуму. У 49 р. до н.е. Гай Юлій Цезар і Гней Помпей, два тріумвири Римської республіки, розв’язали громадянську війну. Останній намагався знайти укриття в, ​​як йому здавалося, дружньому Єгипті. Однак Гней помилився — прихильники Птолемея XIII, брата майбутньої цариці Клеопатри, віроломно позбавили його життя і піднесли голову прибулому незабаром Цезарю. Замість того щоб святкувати перемогу, Гай Юлій негайно покарав убивць Помпея, оскільки ті вкрали у нього… можливість чесно перемогти гідного суперника.

Цей швидкоплинний епізод міг би загубитися в інших діяннях консула, якби не був свідченням широти амбіцій Цезаря. Мало було досягти поставленої мети — важливо було те, чи є за нею наступна. І коли є наступна мета, то важливим стає ще й спосіб її досягнення.

Чим ця історія буде корисна фахівцям у сфері маркетингу? Завжди варто пам’ятати про необхідність стратегії, наявність плану, який має на увазі ланцюжок цілей, пов’язаних один з одним. Усвідомлення цього дозволяє, серед іншого, мінімізувати енерговитрати при плануванні кампаній наших клієнтів.

Про концентрації, моделі поведінки і зраду

«Безсмертні боги люблять давати тривалу безкарність тим, кого вони бажають покарати, щоб зі зміною долі тяжчим було їхнє горе» (з листа Гая князю гельветів Дівікону).

Ця ментальна формула підтримує концентрацію в моменти, коли здається, що все йде краще, ніж будь-коли.

«Несправедливо, щоб чужу землю захоплювали ті люди, які не могли захистити свою» (з листа Гая менапіям).

Завдяки цьому влучному спостереженню я переконуюся в тому, що природа людини — незмінна сутність, яка лише забарвлюється деталями часу. Іншим разом першою реакцією на вчинки сучасників виявляється подив і невіра в те, що «так ще хтось чинить». Правду кажучи, велика частина вчинків не є обдуманими, а структурно передбаченими самою сутністю людей. Це знання дозволяє ретельно накопичувати академічний фундамент природи споживача — психологічні, психічні, нейрофізіологічні і поведінкові патерни, які практично не змінюються, а тільки адаптуються під актуальні тренди.

«Люблю зраду, але ненавиджу зрадників».

Що може бути кориснішим для полководця, ніж ворожий зрадник, який доносить цінну інформацію, даючи можливість підготуватися до несподіванок? Так, мабуть, нічого. Але незважаючи на очевидну користь вчинку, особистість, яка його здійснила, вселяє страх того, що так само міг би вчинити і твій друг.

Між цим страхом і користю — весь Гай Юлій Цезар: «Великі справи треба здійснювати не роздумуючи, щоб думка про небезпеки не послаблювала відвагу і швидкість». Сучасним маркетологам не загрожують такі небезпеки, як давньоримському полководцю, однак і в нашій сфері є чимало підводних каменів і нюансів, які потребують сміливості й ризику. Вчіться у Цезаря, і нехай його знамените «Прийшов, побачив, переміг» вінчає ваше професійне кредо.